жандармерія

ЖАНДАРМЕ́РІЯ, ї, ж. Особливі поліцейські війська в буржуазних країнах для політичної охорони і розшуку, для боротьби з революційним рухом.

Але, хоч як старалася жандармерія.., хоч як хапала направо-наліво за останніми із своїх «списків підозрілих», — ніщо не допомогло (Ленін, 19, 1950, 186);

// Управління цими військами.

Рукописи драматичних творів Тесленка, які зберігаються в архіві, носять на собі сліди перебування в поліції та жандармерії (Рад. літ-во, II, 1949, 105).

Значення в інших словниках

1. жандармерія — жандарме́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. жандармерія — [жандармер'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. жандармерія — -ї, ж. Особливі поліцейські війська в деяких країнах для політичної охорони і розшуку. || Управління цими військами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жандармерія — жандарме́рія (франц. gendarmerie) в експлуататорських державах особливий вид державної поліції, орган політичного розшуку. В Росії ліквідовано в 1917 р.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. жандармерія — Жандарме́рія, -рії, -рією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)