жантильний
ЖАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., заст. Манірний, кокетний.
Двірник Віссаріон вже не міг знести і, замахнувшися мітлою, обізвав жантильну покоївку «у, стервоза» (Смолич, II, 1958, 58).
Словник української мови (СУМ-11)ЖАНТИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., заст. Манірний, кокетний.
Двірник Віссаріон вже не міг знести і, замахнувшися мітлою, обізвав жантильну покоївку «у, стервоза» (Смолич, II, 1958, 58).
Словник української мови (СУМ-11)