жартливо

ЖАРТЛИ́ВО. Присл. до жартли́вий.

Макитра жартливо моргнув бровою (Вас., II, 1959, 46);

— Злякалася? — жартливо спитав Корж, обертаючись до дружини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).

Значення в інших словниках

1. жартливо — жартли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жартливо — Присл. до жартливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жартливо — Жартливо нар. = жартівливо.  Словник української мови Грінченка