1. Словник української мови в 11 томах

жартливо

ЖАРТЛИ́ВО. Присл. до жартли́вий.

Макитра жартливо моргнув бровою (Вас., II, 1959, 46);

— Злякалася? — жартливо спитав Корж, обертаючись до дружини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жартливо — жартли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жартливо — Присл. до жартливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жартливо — Жартливо нар. = жартівливо. Словник української мови Грінченка