жатка
ЖА́ТКА, и, ж. Машина для скошування зернових та інших рослин.
— Там [по хуторах] — і машини всякі задля польової роботи — плуги парові, сіялки, жатки, молотилки (Мирний, IV, 1955, 331);
Картоплиння для силосу збирають перед копанням картоплі самохідними комбайнами, жатками (Колг. Укр., 9, 1959, 22).
Словник української мови (СУМ-11)