жатка
ЖА́ТКА, и, ж. Машина для скошування зернових та інших рослин.
— Там [по хуторах] — і машини всякі задля польової роботи — плуги парові, сіялки, жатки, молотилки (Мирний, IV, 1955, 331);
Картоплиння для силосу збирають перед копанням картоплі самохідними комбайнами, жатками (Колг. Укр., 9, 1959, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жатка — жа́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жатка — -и, ж. Машина для скошування зернових та інших рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жатка — Жниварка, див. снопов'язалка Словник чужослів Павло Штепа
- жатка — КОСА́РКА (машина для скошування трав'янистих рослин, хліба); ЖНИВА́РКА, ЖА́ТКА (для скошування перев. злакових рослин); СІНОКОСА́РКА (для скошування трави); САМОСКИ́ДКА (жниварська машина, яка самостійно скидає зрізаний хліб)... Словник синонімів української мови
- жатка — Жа́тка, -тки, -тці; жа́тки, жа́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жатка — Жатка, -ки ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178. Словник української мови Грінченка