жаткар

ЖАТКА́Р, я́, ч. Той, хто править жаткою.

На екрані глядачі побачили колгоспного жаткаря.., який викошує по 8-10 гектарів жита при нормі 4,5 га (Рад. Укр., 2.VІІІ 1951, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаткар — жатка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жаткар — -я, ч. Той, хто править жаткою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жаткар — Жнець Словник чужослів Павло Штепа