жахливо

ЖАХЛИ́ВО.

1. Присл. до жахли́вий 2, 3.

Його очі, мов заскочені миші, жахливо оглядали кожне обличчя (Коцюб., II, 1955, 82);

Серце мені жахливо стиснулось з несвідомого передчуття… (Досв., Вибр., 1959, 17);

Його почали жахливо мучити (Ю. Янов., І, 1958, 282).

2. у знач. присудк. сл. Дуже страшно, тяжко.

Це було жахливо, це могло порушити всі його плани (Гончар, Таврія.., 1957, 605).

Значення в інших словниках

1. жахливо — жахли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. жахливо — 1》 Присл. до жахливий 2), 3). 2》 у знач. присудк. сл. Дуже страшно, тяжко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жахливо — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови
4. жахливо — Жахливо нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина. МВ. (О. 1862. І. 92).  Словник української мови Грінченка