1. Словник української мови в 11 томах

жахливо

ЖАХЛИ́ВО.

1. Присл. до жахли́вий 2, 3.

Його очі, мов заскочені миші, жахливо оглядали кожне обличчя (Коцюб., II, 1955, 82);

Серце мені жахливо стиснулось з несвідомого передчуття… (Досв., Вибр., 1959, 17);

Його почали жахливо мучити (Ю. Янов., І, 1958, 282).

2. у знач. присудк. сл. Дуже страшно, тяжко.

Це було жахливо, це могло порушити всі його плани (Гончар, Таврія.., 1957, 605).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жахливо — жахли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жахливо — 1》 Присл. до жахливий 2), 3). 2》 у знач. присудк. сл. Дуже страшно, тяжко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жахливо — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  4. жахливо — Жахливо нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина. МВ. (О. 1862. І. 92). Словник української мови Грінченка