жвавість
ЖВА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. жва́вий.
Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Н.-Лев., IV, 1956, 66);
Орловським рисакам властива висока жвавість і витривалість (Конярство, 1957, 48);
Сусідки-молодиці, скупчившись над хворою, про щось з жвавістю сперечалися (Коцюб., І, 1955, 229);
*Образно. Жвавість маленьких ручаїв уділялась і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів (Кобр., Вибр., 1954, 83).
Словник української мови (СУМ-11)