1. Словник української мови в 11 томах

жвавість

ЖВА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. жва́вий.

Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Н.-Лев., IV, 1956, 66);

Орловським рисакам властива висока жвавість і витривалість (Конярство, 1957, 48);

Сусідки-молодиці, скупчившись над хворою, про щось з жвавістю сперечалися (Коцюб., І, 1955, 229);

*Образно. Жвавість маленьких ручаїв уділялась і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів (Кобр., Вибр., 1954, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жвавість — жва́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жвавість — -вості, ж. Властивість за знач. жвавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жвавість — Жва́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. жвавість — Жвавість, -вости ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159. Словник української мови Грінченка