жвавішати
ЖВАВІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Робитися, ставати більш жвавим, жвавішим ( див. жва́вий).
Олександра Василівна з радістю бачила, як жвавішали діти (Донч., Ю. Васюта, 1950, 30);
— О, кому що, а Левкові поцілунки! — одразу жвавішає вузьке, довгасте обличчя Зосі (Стельмах, Хліб.., 1959, 57);
Танок жвавішає, набирає азарту (Вас., III, 1960, 190).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me