1. Словник української мови в 11 томах

жваво

ЖВА́ВО. Присл. до жва́вий.

Не дуже хотілося мені додому, а проте пішов жваво… (Вовчок, VI, 1956, 341);

Він [пес] зупинився перед учителем, повів носом у бік гостя, жваво замахав хвостом (Ю. Янов., І, 1958, 423);

Говорив [професор], як звичайно, цікаво, жваво про готичний стиль і будову (Коб., III, 1956, 319);

*Образно. Веселе полум’я жваво стрибало по соломі (Коцюб., І, 1955, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жваво — жва́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жваво — Присл. до жвавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жваво — Вибриком, вигибасами, вигибасом, видрібцем, виплигачем, виплигом, вискоком, вискочки, вистриба, вистрибом, вистрибцем, вихилясом, дрібушечками, дрібушками, кумелем, напролом, підбігцем, підстрибом, потоптом, тарабаном, тюпцем, чвалаями... Словник синонімів Вусика
  4. жваво — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови