Словник української мови в 11 томах

жеброта

ЖЕБРО́ТА, и, ж., збірн., зневажл. Бідні люди, які живуть з милостині.

— Такий старець, така жеброта! Що він може втратити в житті? (Круш., Буденний хліб.., 1960, 224).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жеброта — жебро́та іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. жеброта — -и, ж., збірн., зневажл. Бідні люди, які живуть з милостині.  Великий тлумачний словник сучасної мови