жебрущий

ЖЕБРУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що жебру́чий.

[Неофіт-раб:] До чого я дожився! Лихо тяжке! Жебрущим дідом замолоду став!.. (Л. Укр., II, 1951, 230).

Значення в інших словниках

1. жебрущий — жебру́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жебрущий — див. жебручий.  Великий тлумачний словник сучасної мови