жердка

ЖЕ́РДКА, и, ж.

1. Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу.

Часом, в неділю, Підпара здіймав з жердки жупан і надягав на себе широкий пояс (Коцюб., II, 1955, 52);

Доки вони ходили від жердки до жердки, на яких один біля одного на плечиках висіли різних кольорів і розмірів костюми, Макса покликали до інших покупців (Панч, Ерік.., 1950, 5).

2. Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина.

Сіла я [пташка] в кутку на жердці, Крізь дротиночки гляжу (Щог., Поезії, 1958, 385);

Птах стурбовано заворушився на жердці (Сміл., Сашко, 1957, 101).

Значення в інших словниках

1. жердка — же́рдка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири же́рдки  Орфографічний словник української мови
2. жердка — [жердка] -рдкие, д. і м. -рдз'ц'і; мн. жеирдки, жеирдок дв'і жердкие  Орфоепічний словник української мови
3. жердка — -и, ж. 1》 Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу. 2》 Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жердка — див. перекладина  Словник синонімів Вусика
5. жердка — Же́рдка, -дки, -дці; же́рдки́, -док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)