Словник української мови в 11 томах

жеретія

ЖЕРЕТІЯ́, ї́, ж., розм. Гадюка, що лазить по деревах.

*У порівн. Як списом, шпигнуло його [січовика] тим поглядом, неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце (Стор., І, 1957, 335).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жеретія — Жереті́я: — гадина, дракон (лазить по деревах) [IV] — ненажера, ненаситний; змія, що лазить по деревах [14]  Словник з творів Івана Франка
  2. жеретія — жеретія́ іменник жіночого роду, істота гадюка розм.  Орфографічний словник української мови
  3. жеретія — -ї, ж., розм. Гадюка, що лазить по деревах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жеретія — Ї, ж. Підвищений апетит. Я бачу, на тебе жеретія напала.  Словник сучасного українського сленгу
  5. жеретія — див. ненажера  Словник синонімів Вусика
  6. жеретія — Жеретія, -тії ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.  Словник української мови Грінченка