жеретія
ЖЕРЕТІЯ́, ї́, ж., розм. Гадюка, що лазить по деревах.
*У порівн. Як списом, шпигнуло його [січовика] тим поглядом, неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце (Стор., І, 1957, 335).
Словник української мови (СУМ-11)ЖЕРЕТІЯ́, ї́, ж., розм. Гадюка, що лазить по деревах.
*У порівн. Як списом, шпигнуло його [січовика] тим поглядом, неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце (Стор., І, 1957, 335).
Словник української мови (СУМ-11)