Словник української мови в 11 томах

жертводавець

ЖЕРТВОДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Те саме, що же́ртвуватель.

Церковний паламар, на прізвисько Соловей Розбійник, старанно розліплював свічки перед образами святих.. За карбованця Соловей Розбійник осіняв себе хресним знаменням і низенько уклонявся жертводавцеві (Добр., Ол. солдатики, 1961, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. жертводавець — жертвода́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. жертводавець — -вця, ч. Той, хто жертвує що-небудь, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови