жертвоприношення

ЖЕРТВОПРИНОШЕ́ННЯ, я, с.

1. За релігійними обрядами деяких народів — принесення жертв богам.

Східні слов’яни поклонялись і приносили жертви рікам, божествам води та ін., вірили в чудодійну силу жертвоприношень і заклинань (Іст. УРСР, І, 1953, 36).

2. Те саме, що же́ртва 1.

Значення в інших словниках

1. жертвоприношення — жертвоприно́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. жертвоприношення — -я, с. 1》 Те саме, що жертвопринесення. 2》 Те, що приносять у жертву, чим жертвують; офіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови