жестикулювання

ЖЕСТИКУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жестикулюва́ти.

Промовець говорив запально, надуживаючи врочистим жестикулюванням рукою (Ле, В снопі.., 1960, 307).

Значення в інших словниках

1. жестикулювання — жестикулюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. жестикулювання — -я, с. Дія за знач. жестикулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови