жестикулювання

ЖЕСТИКУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жестикулюва́ти.

Промовець говорив запально, надуживаючи врочистим жестикулюванням рукою (Ле, В снопі.., 1960, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жестикулювання — жестикулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жестикулювання — -я, с. Дія за знач. жестикулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови