жестикулювання

жестикулюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жестикулювання — -я, с. Дія за знач. жестикулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жестикулювання — ЖЕСТИКУЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жестикулюва́ти. Промовець говорив запально, надуживаючи врочистим жестикулюванням рукою (Ле, В снопі.., 1960, 307). Словник української мови в 11 томах