1. Словник української мови в 11 томах

жестикулювати

ЖЕСТИКУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Робити жести для підсилення виразності мови або для вираження чого-небудь.

Він стояв біля кіоска і жестикулював, ніби говорячи з німими (Ле, Міжгір’я, 1953, 458);

Японці навчили нас усіх їх звичаїв: манери ходити, поводитися, кланятися, танцювати, жестикулювати віялом і володіти ним (Моє життя в мист., 1955, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жестикулювати — жестикулюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жестикулювати — Розмахувати руками, говорити на миґах. Словник синонімів Караванського
  3. жестикулювати — -юю, -юєш, недок. Робити жести для підсилення виразності мови або для вираження чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жестикулювати — Рухкувати, вирухковувати, вирухкувати, зарухкувати, зірухковувати, зірухкувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. жестикулювати — Жестикулюва́ти, -кулю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)