живописання
ЖИВОПИСА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. живописа́ти.
Багатство живописання людської особи не перетворюється в самоціль; у мінливому письменник [Л. Толстой] вміло показує стале, типове, яке зрештою і визначає оцінку персонажа (Рад. літво, 1, 1961, 46).
Словник української мови (СУМ-11)