животворний
ЖИВОТВО́РНИЙ, а, е. Який дає силу, енергію для життя, оживляє організм; живодайний.
Насіння не загине в холодній землі, а зійде, розів’ється і дасть розкішне жниво під впливом животворного тепла… (Коцюб., І, 1955, 306);
Над ланами у всю широчінь степу, мов розпущені коси весни, завис теплий животворний дощ (Ряб., Золототисячник, 1948, 174);
*Образно. Оспівувати дружбу народів, животворний радянський патріотизм — почесний обов’язок письменника (Рильський, III, 1956,386).
Словник української мови (СУМ-11)