Словник української мови в 11 томах

животик

ЖИВО́ТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до живі́т 1.

Літом день у день напихали [хлопчики] собі животики недозрілими овочами (Фр., IV, 1950, 303).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. животик — живо́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. животик — -а, ч. Зменш.-пестл. до живіт 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. животик — Животик, -ка м. ум. отъ живіт.  Словник української мови Грінченка