животина
ЖИВОТИ́НА, и, ж., розм. Свійська або дика тварина.
Товар та усякі животини ховались в ліси (Н.-Лев., IV, 1956, 13);
— Є [чим годувати]! — весело сказав Захар Максимович. — Стане й коням, і коровам, і вівцям, і свиням. Усій животині (Кучер, Трудна любов, 1960, 99).
Словник української мови (СУМ-11)