жиропіт

ЖИРОПІ́Т, по́ту, ч., спец. Речовина, що становить суміш виділень сальних і потових залоз вівці.

В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги.. Каторга, пекло, найважчий це труд, навіть при механізації. Цілоденне мекання, духота, запах сірки, жиропоту, крові, карболки… (Гончар, Тронка, 1963, 57).

Значення в інших словниках

1. жиропіт — жиропі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жиропіт — -поту, ч., спец. Речовина, що становить суміш виділень сальних і потових залоз вівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жиропіт — ЖИРОПІ́Т (речовина, що становить суміш виділень сальних і потових залоз вівці), СІ́РКА розм. Цілоденне мекання, духота, запах сірки, жиропоту, крові, карболки (О. Гончар); Треба тую сірку брать, що з вовни, та волам шиї парить, щоб погоїлись (казка).  Словник синонімів української мови