житина

ЖИТИ́НА, и, ж., діал.

1. Стебло жита.

А ось край стежки жовтий колосок Похилена житина ледь тримає, Колише зерно і сама дрімає (Вирган, В розп. літа, 1959, 122).

2. Зернина жита.

Значення в інших словниках

1. житина — -и, ж., діал. 1》 Стебло жита. 2》 Зернина жита.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. житина — Житина, -ни ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.  Словник української мови Грінченка