житина
ЖИТИ́НА, и, ж., діал.
1. Стебло жита.
А ось край стежки жовтий колосок Похилена житина ледь тримає, Колише зерно і сама дрімає (Вирган, В розп. літа, 1959, 122).
2. Зернина жита.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житина — -и, ж., діал. 1》 Стебло жита. 2》 Зернина жита. Великий тлумачний словник сучасної мови
- житина — Житина, -ни ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315. Словник української мови Грінченка