жити

ЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок.

1. Бути живим, існувати; протилежне помирати, вмирати.

Він не хоче вмирати. Він хоче жити (Коцюб., І, 1955, 367);

Шумить жито, співа, Заохочує жить (Тич., І, 1957, 7);

*У порівн. Степ.. цвіте, ніби живе й дише (Н.-Лев., III, 1956, 314).

2. Перебувати, проживати де-небудь.

Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Шевч., І, 1951, 311);

У хаті жила Кармелева дружина з дочкою (Вовчок, І, 1955, 364);

Петрик жив з мамою під самісіньким лісом (Кучер, Пов. і опов., 1949, 269).

3. Проводити життя в якийсь спосіб.

Жили собі [Максим та Явдоха] тихо та мирно (Мирний, II, 1954, 136);

Живе наша сім’я Весело, багато (Бойко, З Дон. краю, 1952, 75);

// з чого, на що. Мати за джерело свого існування.

Скотинку попродала [удова] і стала собі з копійки жити (Кв.-Осн., II, 1956, 422);

Бажаєва.. живе на пенсію, ощадна, запопадлива, клопотлива (Л. Укр., III, 1952, 718).

◊ Жи́ти вовка́ми — жити відокремлено від колективу, самотньо, замкнуто.

Вийшов закон про зселення хуторів. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Збан., Єдина, 1959, 22);

Жи́ти мов (як, на́че і т. ін.) у бо́га за двери́ма (за па́зухою) — жити в достатках, без усяких турбот.

Староміські жили мов у бога за дверима (Фр., III, 1950, 66);

Жи́ти не по кише́ні — жити невідповідно до своїх достатків.

Пан Г. дуже багато програв грошей в карти і взагалі живе не по кишені (Збірник про Кроп., 1955, 61);

Жи́ти па́ном [ді́ло] — жити без усяких турбот.

Мірошник паном діло жив (Греб., І, 1957, 69);

Жи́ти по пра́вді (пра́вдою) — жити чесно, не порушуючи усталених норм співжиття.

Завжди він говорив їм: «Живіть з правдою і по правді» (Стельмах, І, 1962, 384);

Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою?.. (Мирний, І, 1949, 295);

Жи́ти як сир у (в) ма́слі — жити забезпечено, в достатках.

До кого ж ласкава ся доля лукава, Такий живе як сир в маслі (Пісні та романси.., II, 1956, 7).

4. чим. Вважати що-небудь основним у житті, бачити в чомусь смисл життя.

Живу твоїми листами, цілую тебе в думці (Коцюб., III, 1956, 146);

— Тільки й живу надією, ..що скоро вернуться наші (Хижняк, Тамара, 1959, 21).

5. Перебувати з ким-небудь у певних стосунках, вести спільне життя.

Розмовляли вони про те, як житимуть укупі (Вовчок, І, 1955, 322);

— Що ж я тобі пораджу? Маєш жінку, чом з нею не живеш у згоді? (Коцюб., І, 1955, 49);

// з ким, розм. Бути з ким-небудь у любовному зв’язку.

Він [пан] розійшовся з своєю жінкою ..і почав жити з своїми кріпачками-дівчатами (Мирний, V, 1955, 334).

6. перен. Бути, існувати, мати місце.

Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало (Коцюб., II, 1955, 285);

У віршах М. Рильського.. живе і гаряче хвилюється наш радянський патріотизм, велика любов до рідної землі (Мал., Думки.., 1959, 13);

Тільки між віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (Рудь, Гомін.., 1959, 27);

Ленінова мудрість в Партії живе! (Бичко, Вогнище, 1959, 48).