жити

Значення в інших словниках

1. жити — (користати з життя) існувати, (погано) животіти, жарт, дихати, (довго) вікувати// вік вікувати, жити мов у Бога за дверима (за пазухою), купатися в молоці. Словник синонімів Полюги
2. жити — жи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. жити — Бідувати, вікувати, гибіти, горювати, доживати, доживатися, животіти, жити-поживати, існувати, матися, маятися, мешкати, міститися, нидіти, обертатися, повертатися, поживати, проживати, раювати, тулитися (під дахом) Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
4. жити — топтати ряст; вік вікувати; (самотньо, замкнуто) жити вовком (вовками); (в достатках, у розкошах, без усяких турбот) жити паном [діло]; жити мов (як, немов і т. ін.) у бога за дверима; жити мов (як, немов і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
5. жити — Існувати, бути <�живим і здоровим>, не вмирати, о. топтати ряст <�землю>, по світі ходити; (у хаті) мешкати, проживати, перебувати, жм. сидіти, (у чужих людей) тинятися по чужих хатах, п!... Словник синонімів Караванського
6. жити — живу, живеш, недок. 1》 Бути живим, існувати; прот. помирати, вмирати. 2》 Перебувати, проживати де-небудь. 3》 Проводити життя в якийсь спосіб. || з чого, на що. Мати за джерело свого існування. 4》 чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. жити — жи́ти: ◊ жи́ти на віру жити без офіційної реєстрації шлюбу (ст)||жити на ґранду, на в'ядерко жити ◊ жи́ти на ґра́нду → ґранда ◊ на в'яде́рко жи́ти = жи́ти на ві́ру Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. жити — Або жити, або гнити. Говорить чоловік, ризикуючи своїм життям, або майном. Вік жий, вік учися, а дурнем умреш. Життя закоротке, щоб обняти все знання. Добре тому жити, чия мама вміє ворожити. Хто дістає поміч від родини. Приповідки або українсько-народня філософія
9. жити — ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка. Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Фразеологічний словник української мови
10. жити — БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності... Словник синонімів української мови
11. жити — Жи́ти, живу́, живе́ш, живе́, живемо́, живете́, живу́ть; живи́, живі́м, -ві́ть; живучи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. жити — ЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок. 1. Бути живим, існувати; протилежне помирати, вмирати. Він не хоче вмирати. Він хоче жити (Коцюб., І, 1955, 367); Шумить жито, співа, Заохочує жить (Тич., І, 1957, 7); *У порівн. Степ.. цвіте, ніби живе й дише (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
13. жити — Жити, -живу, -веш гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Ном. № 8069. Живи правдою святою. Ном. № 14193. 2) — з чого. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. Ном. Словник української мови Грінченка