жити
ди́хати (жи́ти, життя́) не дава́ти кому і без додатка. Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш); — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний); Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар).
жи́ти за́днім умо́м (ро́зумом). Правильно оцінювати свої дії та вчинки лише після їх звершення, здійснення. — І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (А. Головко).
жи́ти не хлі́бом єди́ним (одни́м), книжн. Крім матеріальних, мати й духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: — Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (А. Головко); Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так... коли маємо хліб на столі (Б. Олійник); Усвідомлення духовних цінностей вже здавен відкарбувалося в мудру й лаконічну формулу: не єдиним хлібом живе людина (З газети).
жи́ти одни́м (сього́днішнім) днем. Задовольняти тільки свої найближчі інтереси, нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив. — Є люди,— сказав нарешті (Тритузний),— що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами чи й зовсім пустодухами назвав би... Одним днем живе, як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще... (О. Гончар); Дрібносерійний характер виробництва призводив до того, що плани складалися відповідно до поточної потреби в тих чи інших деталях. Образно кажучи, завод жив одним днем (З журналу).
жи́ти свої́м ро́зумом (умо́м). Дотримуватися власних поглядів, переконань і т. ін. — Не майте гніву на мене, коли не так щось. Думаєш порадити, помогти, а кому ті поради потрібні. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є. Гуцало); — Оце накрутив,— промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум.— І складно й жалібно. Хто це тобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїм умом живу (О. Гончар).
жи́ти чужи́м ро́зумом. Дотримуватися не власних, а чиїхсь поглядів, переконань і т. ін. — Ні, нічого не скажу зараз. Бо нічого ще до пуття не знаю. А чужим розумом жити не хочу. Розберуся трохи в цьому сам, тоді й поговоримо (А. Головко); (Алік:) Я хочу вчитися і буду вчитися. Щоб знати все, розумієте, все! Більше за вас, більше за всіх... за всіх отих безмозких нікчем, які живуть чужим розумом (Л. Дмитерко).
наказа́ти до́вго жи́ти. 1. Умерти. — А чи знєш, брате, ось що? Брат Павлусь наказав довго жити (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. ірон. Перестати існувати, вийти з ужитку (про щось). — Боже ж мій, Корній Іванович? А борода, а вуси?.. — Е! Тю-тю, можна сказать, борідка. Наказала довго жить (В. Чечвянський); А ще кажуть, що “контактна комісія” наказала довго жити. Зовсім ні, панове! Двовладдя залишилось (З газети); Чоботи наказали довго жити (З усн. мови).
Значення в інших словниках
- жити — (користати з життя) існувати, (погано) животіти, жарт, дихати, (довго) вікувати// вік вікувати, жити мов у Бога за дверима (за пазухою), купатися в молоці. Словник синонімів Полюги
- жити — жи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- жити — Бідувати, вікувати, гибіти, горювати, доживати, доживатися, животіти, жити-поживати, існувати, матися, маятися, мешкати, міститися, нидіти, обертатися, повертатися, поживати, проживати, раювати, тулитися (під дахом) Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
- жити — топтати ряст; вік вікувати; (самотньо, замкнуто) жити вовком (вовками); (в достатках, у розкошах, без усяких турбот) жити паном [діло]; жити мов (як, немов і т. ін.) у бога за дверима; жити мов (як, немов і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
- жити — Існувати, бути <�живим і здоровим>, не вмирати, о. топтати ряст <�землю>, по світі ходити; (у хаті) мешкати, проживати, перебувати, жм. сидіти, (у чужих людей) тинятися по чужих хатах, п!... Словник синонімів Караванського
- жити — [житие] жиеву, жиевеш, жиевеимо, жиевеите; мин. жиў, жиела; нак. жиеви, жиев'іт' Орфоепічний словник української мови
- жити — живу, живеш, недок. 1》 Бути живим, існувати; прот. помирати, вмирати. 2》 Перебувати, проживати де-небудь. 3》 Проводити життя в якийсь спосіб. || з чого, на що. Мати за джерело свого існування. 4》 чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жити — жи́ти: ◊ жи́ти на віру жити без офіційної реєстрації шлюбу (ст)||жити на ґранду, на в'ядерко жити ◊ жи́ти на ґра́нду → ґранда ◊ на в'яде́рко жи́ти = жи́ти на ві́ру Лексикон львівський: поважно і на жарт
- жити — Або жити, або гнити. Говорить чоловік, ризикуючи своїм життям, або майном. Вік жий, вік учися, а дурнем умреш. Життя закоротке, щоб обняти все знання. Добре тому жити, чия мама вміє ворожити. Хто дістає поміч від родини. Приповідки або українсько-народня філософія
- жити — БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності... Словник синонімів української мови
- жити — Жи́ти, живу́, живе́ш, живе́, живемо́, живете́, живу́ть; живи́, живі́м, -ві́ть; живучи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жити — ЖИ́ТИ, живу́, живе́ш, недок. 1. Бути живим, існувати; протилежне помирати, вмирати. Він не хоче вмирати. Він хоче жити (Коцюб., І, 1955, 367); Шумить жито, співа, Заохочує жить (Тич., І, 1957, 7); *У порівн. Степ.. цвіте, ніби живе й дише (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- жити — Жити, -живу, -веш гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Ном. № 8069. Живи правдою святою. Ном. № 14193. 2) — з чого. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. Ном. Словник української мови Грінченка