житець
не жиле́ць (не жите́ць) (на цьо́му сві́ті). Хтось довго не проживе через слабке здоров’я, хвороби і т. ін. — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала (мати) гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч); — Не жилець,— голосила,— батько наш на сьому світі, ой не жилець!.. (В. Чумак); — Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап... (З. Тулуб); Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець... (Д. Бедзик).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житець — жите́ць іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- житець — див. житель Словник синонімів Вусика
- житець — -тця, ч., розм. Те саме, що житель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- житець — ЖИ́ТЕЛЬ (той, хто живе у певній країні, населеному пункті тощо), МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬ розм., ПОЖИЛЕ́ЦЬ розм., ЖИЛЕ́ЦЬ рідше, ОБИВА́ТЕЛЬ заст., НАСЕ́ЛЬНИК рідко. — Хто я такий? Місцевий житель (А. Словник синонімів української мови
- житець — Жите́ць, житця́; житці́, -тці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- житець — ЖИТЕ́ЦЬ, тця́, ч., розм. Те саме, що жи́тель. Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Мирний, IV, 1955, 82). ◊ Не жите́ць [на цьо́му сві́ті] — те саме, що Не жиле́ць [на цьо́му сві́ті] ( див. жиле́ць). Словник української мови в 11 томах
- житець — Житець, -тця м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. Мир. Пов. І. 127. 2) раст. Bromus mollis L. Ан. 71. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець. Ном. № 10138. Словник української мови Грінченка