житняк

ЖИТНЯ́К¹, а́, ч., розм. Житній хліб.

Мирон краяв ножем ячні паляниці і кислий житняк (Кучер, Пов. і опов., 1949, 69);

Він витяг житняк і тараню з кишені І, ділячись з братом, поїв нашвидку (Перв., II, 1958, 296).

ЖИТНЯ́К², у́, ч. (Аgrоруrит Gаеrіп.). Кущова багаторічна трава родини злакових, що використовується як корм для тварин.

Найбільш підходящими компонентами багаторічних пасовищ для овець є житняк, люцерна жовта, типчак (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 43).

Значення в інших словниках

1. житняк — житня́к 1 іменник чоловічого роду житній хліб розм. житня́к 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. житняк — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. житняк — I -а, ч., розм. Житній хліб. II -у, ч. Кущова багаторічна трава родини злакових, що використовується як корм для тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. житняк — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев.  Словник синонімів української мови
5. житняк — Житняк, -ка м. Ржаной хлѣбъ.  Словник української мови Грінченка