житняк
ЖИТНЯ́К¹, а́, ч., розм. Житній хліб.
Мирон краяв ножем ячні паляниці і кислий житняк (Кучер, Пов. і опов., 1949, 69);
Він витяг житняк і тараню з кишені І, ділячись з братом, поїв нашвидку (Перв., II, 1958, 296).
ЖИТНЯ́К², у́, ч. (Аgrоруrит Gаеrіп.). Кущова багаторічна трава родини злакових, що використовується як корм для тварин.
Найбільш підходящими компонентами багаторічних пасовищ для овець є житняк, люцерна жовта, типчак (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житняк — житня́к 1 іменник чоловічого роду житній хліб розм. житня́к 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- житняк — див. хліб Словник синонімів Вусика
- житняк — I -а, ч., розм. Житній хліб. II -у, ч. Кущова багаторічна трава родини злакових, що використовується як корм для тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- житняк — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. Словник синонімів української мови
- житняк — Житняк, -ка м. Ржаной хлѣбъ. Словник української мови Грінченка