житняк
житня́к
I -а, ч., розм.
Житній хліб.
II -у, ч.
Кущова багаторічна трава родини злакових, що використовується як корм для тварин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житняк — житня́к 1 іменник чоловічого роду житній хліб розм. житня́к 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- житняк — див. хліб Словник синонімів Вусика
- житняк — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. Словник синонімів української мови
- житняк — ЖИТНЯ́К¹, а́, ч., розм. Житній хліб. Мирон краяв ножем ячні паляниці і кислий житняк (Кучер, Пов. і опов., 1949, 69); Він витяг житняк і тараню з кишені І, ділячись з братом, поїв нашвидку (Перв., II, 1958, 296). ЖИТНЯ́К², у́, ч. (Аgrоруrит Gаеrіп.). Словник української мови в 11 томах
- житняк — Житняк, -ка м. Ржаной хлѣбъ. Словник української мови Грінченка