житняк

житня́к

I -а, ч., розм.

Житній хліб.

II -у, ч.

Кущова багаторічна трава родини злакових, що використовується як корм для тварин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житняк — житня́к 1 іменник чоловічого роду житній хліб розм. житня́к 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. житняк — див. хліб Словник синонімів Вусика
  3. житняк — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. Словник синонімів української мови
  4. житняк — ЖИТНЯ́К¹, а́, ч., розм. Житній хліб. Мирон краяв ножем ячні паляниці і кислий житняк (Кучер, Пов. і опов., 1949, 69); Він витяг житняк і тараню з кишені І, ділячись з братом, поїв нашвидку (Перв., II, 1958, 296). ЖИТНЯ́К², у́, ч. (Аgrоруrит Gаеrіп.). Словник української мови в 11 томах
  5. житняк — Житняк, -ка м. Ржаной хлѣбъ. Словник української мови Грінченка