життя-буття

ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ (~я́-я́), с., розм. Спосіб існування кого-небудь.

Ведуть балачки казахи про своє життя-буття, про мисливство, про вовків, що лошат загризають щоночі, про худобу (Донч., І, 1956, 133);

Килині Іванівні самій треба було розв’язати питання про дальше життя-буття (Дмит., Наречена, 1959, 147).

Значення в інших словниках

1. життя-буття — життя́-буття́ іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. життя-буття — -я, с., розм. Життя кожної людини з усіма радощами, тривогами, бідами, сподіваннями, втратами тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. життя-буття — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал.  Словник синонімів української мови