життєлюбний

ЖИТТЄЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить життя.

Сивий, але молодий, життєлюбний, він чув, як б’ється у великій тиші його серце (Скл., Святослав, 1959, 630).

Значення в інших словниках

1. життєлюбний — життєлю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. життєлюбний — -а, -е. Який любить життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. життєлюбний — ОПТИМІСТИ́ЧНИЙ (сповнений віри в краще майбутнє, в успіх; перейнятий бадьорістю, життєрадісністю); ЖИТТЄСТВЕ́РДНИЙ, ЖИТТЄСТВЕ́РДЖУЮЧИЙ, ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ (завжди радісний, веселий); ЖИТТЄЛЮ́БНИЙ (який любить життя).  Словник синонімів української мови