життєлюбець

ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що життєлю́б.

Незважаючи на всі житейські бурі і незгоди, [Л. М.] Толстой був великим життєлюбцем і правдолюбцем, переконаним оптимістом (Рад. Укр., 9.IX 1958, 2).

Значення в інших словниках

1. життєлюбець — життєлю́бець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. життєлюбець — -бця, ч. Те саме, що життєлюб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. життєлюбець — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети).  Словник синонімів української мови