1. Словник української мови в 11 томах

життєлюбець

ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що життєлю́б.

Незважаючи на всі житейські бурі і незгоди, [Л. М.] Толстой був великим життєлюбцем і правдолюбцем, переконаним оптимістом (Рад. Укр., 9.IX 1958, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. життєлюбець — життєлю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. життєлюбець — -бця, ч. Те саме, що життєлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. життєлюбець — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети). Словник синонімів української мови