1. Орфографічний словник української мови

життєлюбець

життєлю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. життєлюбець — -бця, ч. Те саме, що життєлюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. життєлюбець — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети). Словник синонімів української мови
  3. життєлюбець — ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що життєлю́б. Незважаючи на всі житейські бурі і незгоди, [Л. М.] Толстой був великим життєлюбцем і правдолюбцем, переконаним оптимістом (Рад. Укр., 9.IX 1958, 2). Словник української мови в 11 томах