життєлюб

життєлю́б

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. життєлюб — -а, ч. Той, хто любить життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. життєлюб — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети). Словник синонімів української мови
  3. життєлюб — ЖИТТЄЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить життя. Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб і оптиміст, з допитливим розумом і мужнім серцем (Рад. літ-во, 1, 1958, 31). Словник української мови в 11 томах