життєлюбець

життєлю́бець

-бця, ч.

Те саме, що життєлюб.

Значення в інших словниках

1. життєлюбець — життєлю́бець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. життєлюбець — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети).  Словник синонімів української мови
3. життєлюбець — ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що життєлю́б. Незважаючи на всі житейські бурі і незгоди, [Л. М.] Толстой був великим життєлюбцем і правдолюбцем, переконаним оптимістом (Рад. Укр., 9.IX 1958, 2).  Словник української мови в 11 томах