жниварський
ЖНИВА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до жнива́.
Ой ви, дні жниварські, славні! На машині — на комбайні — Тато мій виїжджає в лан (Стельмах, Колосок.., 1959, 20);
// Признач. для проведення жнив.
Тепер ви не впізнаєте, хто з них [жінок] косар, хто в’язальниця, хто ожередник, коли в неї в руках немає жниварського стру менту (Кучер, Дорога.., 1958, 198);
// Стос. до жнив.
Жниварські пісні озиваються зблизька (Криж., Срібне весілля, 1957, 277).
Словник української мови (СУМ-11)