жовтавий

ЖОВТА́ВИЙ, ЖОВТЯ́ВИЙ, а, е. З жовтим відтінком, з жовтизною.

Сумовито миготить з маленьких вікон жовтаве світло каганця (Фр., II, 1950, 106);

Пшениця вигравала лискучими жовтавими хвилями (Донч.,У, 1957,137);

Жовтява блідість обличчя свідчила про глибоке зомління (Смолич, І, 1958, 135).

Значення в інших словниках

1. жовтавий — жовта́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жовтавий — див. жовтий  Словник синонімів Вусика
3. жовтавий — жовтявий, -а, -е. З жовтим відтінком, з жовтизною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. жовтавий — Жовтя́вий і жовта́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. жовтавий — Жовтавий, -а, -е Желтоватый. Желех.  Словник української мови Грінченка