жовтавий
ЖОВТА́ВИЙ, ЖОВТЯ́ВИЙ, а, е. З жовтим відтінком, з жовтизною.
Сумовито миготить з маленьких вікон жовтаве світло каганця (Фр., II, 1950, 106);
Пшениця вигравала лискучими жовтавими хвилями (Донч.,У, 1957,137);
Жовтява блідість обличчя свідчила про глибоке зомління (Смолич, І, 1958, 135).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жовтавий — жовта́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- жовтавий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
- жовтавий — жовтявий, -а, -е. З жовтим відтінком, з жовтизною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жовтавий — Жовтя́вий і жовта́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жовтавий — Жовтавий, -а, -е Желтоватый. Желех. Словник української мови Грінченка