1. Словник української мови в 11 томах

жовнірський

ЖОВНІ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до жовні́р.

Тарас ні хвалив, ні ганив своє жовнірське життя (Ков., Світ.., 1960, 72);

Про військову службу, про жовнірську долю О. Маковей написав цілий ряд талановитих творів (Жовт., 2, 1956, 79);

//Стос. до жовніра, власт. йому.

Мотиви прощання.., туга за волею, ненависть до цісарської вояччини займають головне місце в жовнірських віршах-співанках [Ю. Федьковича] (Іст. укр. літ., І, 1954, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовнірський — жовні́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жовнірський — -а, -е. Прикм. до жовнір. || Стос. до жовніра, власт. йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жовнірський — Жо́вні́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. жовнірський — Жовнірський, -а, -е Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006. Словник української мови Грінченка