жовтець

ЖОВТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. (Ranunculus L.). Трав’яниста отруйна рослина родини жовтцевих, що росте перев. на вологих місцях і цвіте жовтим цвітом.

Жовтець поширений переважно на низинних і вологих луках. Небезпечний тільки в зеленому вигляді, викликає пронос і зниження удою молока у корів (Колг. енц., II, 1956, 219).

Значення в інших словниках

1. жовтець — жовте́ць іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. жовтець — -тцю, ч. Трав'яниста отруйна рослина родини жовтцевих, що росте перев. на вологих місцях і цвіте жовтим цвітом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жовтець — жовте́ць кул. майонез (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. жовтець — Поширена на всій земній кулі рослина; бл. 400 видів; квітки жовті або білі; росте на полях, луках, в заростях і біля води; в Україні 35 видів; найпоширеніші ж. їдкий (куряча сліпота), ж. повзучий, ж. отруйний.  Універсальний словник-енциклопедія