жовтий

ЖО́ВТИЙ, а, е.

1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра — середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття.

Очерет сухий та жовтий Вітер хилить до землі (Граб., І, 1959, 289);

Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Смолич, І, 1958. 52);

Над головою стояла сива мла, і крізь неї сліпим більмом дивилося жовте сонце (Панч, В дорозі, 1959. 47);

// Уживається як постійний епітет до деяких назв.

А що дальше спіткається? Буде лихо, буде! Зустрінуться жовті піски І чужії люде (Шевч., І, 1951, 37);

//Зблідлий, змарнілий, із жовтим відтінком; худий.

Жовте лице батькове, його грізний погляд.. стояли перед його очима (Мирний, І, 1954, 270);

// Засохлий, вигорілий, зів’ялий.

Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги, і на жовтих пагорбах шумлять гіркий полин, жовті трави, колюче будячиння (Кучер, Чорноморці, 1956, 11);

*Образно. Моя любов до цього часу була жовта, неначе листя вмираючої осені (Н.-Лев., IV, 1956, 232).

Жо́втий біле́т див. білет;

Жо́втий дім, заст. — лікарня для божевільних.

— А казали, що його в жовтий дім відправили? (Гончар, Таврія.., 1957, 395);

Жо́вта ра́са — застаріла назва монголоїдної раси.

2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

Червоні та жовті дикі тюльпани лиснять проти сонця, неначе помальований кришталь (Н.-Лев., III, 1956, 314);

В затінку жовтої акації стоїть Софія (Шиян, Гроза.., 1956, 254).

Значення в інших словниках

1. жовтий — (кольору яєчного жовтка) золотий, золотавий, золотистий, бурштиновий, цитриновий, лимонний, солом'яний.  Словник синонімів Полюги
2. жовтий — жо́втий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. жовтий — Бурштиновий, вижовклий, жовклий, жовтавий, жовтлявий, жовтенький, жовтесенький, жовтісінький, жовтіський, жовтіючий, жовтковий, жовтлявий, жовтобокий (про птахів), жовтобрюхий, жовтоголовий, жовтогрудий, жовтожар, жовтожарий, жовток (у яйці)...  Словник синонімів Вусика
4. жовтий — (колір) золотий, соняшниковий, жовтковий, (густіший) канарковий, (блідіший) цитриновий; (- жита) половий; (- обличчя) вижовклий, змарнілий, зблідлий; (- листя) вигорілий, засохлий, зів'ялий; (- расу) жовтолиций, жовтошкірий; жовтенький, жовтявий, жовтуватий.  Словник синонімів Караванського
5. жовтий — -а, -е. 1》 Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. || Уживається як постійний епітет до деяких назв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. жовтий — А, -е. 1. Представник східноазіатських національностей. Жовтий студік. 2. Зроблений в одній із країн Південно-Східної Азії (китайський, корейський тощо). Жовтий монітор. 3. Неякісний. Жовта техніка.  Словник сучасного українського сленгу
7. жовтий — ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ...  Словник синонімів української мови
8. жовтий — Жо́втий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)